ВС висловився щодо можливості встановлення у судовому порядку факту проживання на території України.

Заявники звернулись до суду з приводу встановлення юридичного факту мешкання їхнього батька на території України станом на 24 серпня 1991 року, що необхідно їм для оформлення громадянства України.

Особи зазначали, що вони народилися у м. Єреван та у 1990 році переїхали зі своїми батьками до України та з того часу постійно проживають на її території. А батько проживає в Україні з 1988 року та є громадянином України.

Суд першої інстанції заяву задовольнив та встановив факт постійного проживання в Україні батька заявників станом на 24 серпня 1991 року, зважаючи на доведеність такого факту.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та у задоволенні заяви відмовив.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлення юридичного факту постійного проживання на території України, не передбачено вимогами статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про встановлення факту) та не відноситься до компетенції судів, оскільки має іншу процедуру. А заявник зазначену процедуру не пройшов, до належних компетентних органів Управління Державної міграційної служби України не звертався, відтак і відсутні підстави для задоволення заяви.

КЦС ВС зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

КЦС ВС вказав на те, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України (постанова від 22.08.2018 у справі № 363/214/17-ц).

Додатково зазначимо, що частина друга статті 315 чинної редакції ЦПК України також передбачає можливість встановлення інших фактів, прямо не перелічених у частині першій статті 315 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.