Суди повинні перевіряти докази надання комунальних послуг.

Розглядаючи справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (ВССУ від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12)

ВССУ: суд під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами. (ухвала ВССУ від 09.11.2016 року у справі №1238/8935/12).

Львівське комунальне підприємство (у подальшому – ЛКП) звернулося до суду з позовом, у якому, із урахуванням уточнених позовних вимог станом , просило стягнути солідарно з осіб заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги станом, а саме:

– за утримання будинку і прибудинкової території,

– за центральне опалення,

– за водопостачання і водовідведення,

– за підігрів води, а також відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі зареєстровані і проживають у квартирі бунику, який перебуває на обслуговуванні в ЛКП. Відповідачі споживали надані позивачем комунальні послуги та ніколи не заперечували проти їх отримання. У зв’язку з невиконанням відповідачами зобов’язань з оплати за спожиті послуги, виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з останніх у солідарному порядку.

Відповідачі звернулася із зустрічним позовом до ЛКП «Тополя-406», у якому, із урахуванням уточнених позовних вимог станом, просили визнати недійсним борг за особовим рахунком, відкритим на ім’я , за період 1998-2012 років перед ЛКП ; визнати незаконним нарахування плати за житлово-комунальні послуги за період з 1998 року по 1 вересня 2012 року; визнати недійсними зобов’язання відповідачів перед позивачем щодо оплати за житлово-комунальні послуги за період з 1998 року по 31 серпня 2012 року, а зобов’язання за період із 1 листопада 2012 року до 1 листопада 2013 року – такими, що не встановились, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Рішенням суду першої інстанції позов ЛКП задоволено частково. Стягнено солідарно з відповідачів на користь ЛКП за період з листопада 2012 року по березень 2014 року включно: заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, заборгованості за центральне опалення, заборгованості за водопостачання і водовідведення, заборгованості за підігрів води. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічні позови відповідача задоволено частково. Визнано дії ЛКП з нарахування плати за житлово-комунальні послуги незаконними та визнано недійсною заборгованість з оплати таких послуг за період до листопада 2012 року. У іншій частині зустрічних позовів відмовлено.

Останнім рішенням апеляційного суду Львівської області рішення суду першої інстанції змінено в частині солідарного стягнення із відповідачів на користь ЛКП заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, центральне опалення, водопостачання, водовідведення і підігрів води за період із листопада 2012 року по березень 2014 року, а також в частині стягнення судових витрат. Стягнено з відповідачів на користь ЛКП  в рівних частках заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, за центральне опалення, за водопостачання і водовідведення, заборгованості за підігрів води, а також судового збору. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Натомість ВССУ, задовольняючи касаційну скаргу відповідача та скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції вказав, що розглядаючи справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами. Отже, суди повинні перевіряти не тільки розрахунок заборгованості, що є в більшості випадків, а й докази надання комунальних послуг.