Спілкування з дітьми після розлучення.
Баба, дід, прабаба, прадід також мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні, а у випадку створення перешкод, – на звернення до суду з позовом про їх усунення. Рішення ВС/КЦС по справі № 658/4895/14-ц від 28.02.18.
Рішенням суду першої інстанції був частково задоволений позов бабусі про усунення перешкод у вихованні дитини, а саме, – надання їй можливості «виконувати обов’язки баби та визначити час спілкування з онуком».
Суд зобов’язав колишню невістку надавати позивачці можливість виконувати «обов’язки баби» та визначив час спілкування з онуком кожного понеділка з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. у присутності матері дитини за місцем фактичного проживання відповідачки, а не за фактичним місцем проживання бабусі, про що вона просила суд. При цьому суд посилався на показання свідка – методиста з психологічної служби відділу освіти, висновки відділу у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області та судово-психологічної експертизи.
Рішенням апеляційного суду зазначене судове рішення змінено в частині визначення дня тижня спілкування бабусі з онуком, а саме: замість «кожного понеділка» вказано «кожної суботи», оскільки для дитини шкільного віку час спілкування у навчальний день тижня може бути незручним та не відповідатиме її інтересам.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з цим рішенням, пославшись на норму ст. 257 СК України, згідної якої баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Щодо можливості спілкування бабусі з онуком за її місцем проживання, ВС зазначив, – судом правильно враховано присутність матері дитини при такому спілкуванні з урахуванням того, що позивачка проживає в іншому населеному пункті, а також вік дитини та виявлену у дитини психоемоційну нестабільність, тривожність та відсутність сформованого відчуття родинних зв’язків.