ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПОСАДОВОЇ ОСОБИ ВІДДІЛУ ДВС – ВП ВС ВИСЛОВИЛАСЯ ЩОДО ЮРИСДИКЦІЇ

Велика Палата Верховного Суду висловилася щодо юрисдикції справ за скаргою на постанову начальника відділу державної виконавчої служби (ДВС), прийняту за результатами розгляду скарги на постанову державного виконавця.

До матеріалів справи

У справі № 175/1571/15 виникла правова проблема оскарження постанови начальника відділу ДВС, ухваленої під час розгляду скарги на постанову державного виконавця, щодо скерування виконавчого провадження до іншого відділу ДВС. Зокрема, постало питання, чи такі дії є діями суб’єкта владних повноважень, спрямованими на виконання функцій контролю за діяльністю підлеглих осіб, чи рішенням, прийнятим як державним виконавцем щодо виконання судового рішення.

Ця справа була ініційована особою, яка оскаржила постанову начальника відділу ДВС. Суд першої інстанції скаргу особи задовольнив. Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, а провадження у справі закрив, мотивуючи це тим, що справа підлягає розгляду в адміністративному суді. Касаційний цивільний суд у складі ВС передав справу на розгляд Великої Палати ВС.

Правова позиція ВП ВС

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами в суді, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

ВП ВС зазначила, що цей закон змінює загальновизначену процесуальними кодексами юрисдикцію скарг на рішення, дії та бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення. Така зміна юрисдикції пов’язана з реалізацією судами своїх функцій щодо контролю за виконанням прийнятих ними судових рішень у порядку, передбаченому процесуальними кодексами.

Передання виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого є складовою частиною процесу виконання судового рішення.

Таке рішення впливає на права та обов’язки сторін виконавчого провадження, а тому зазначені дії або рішення державного виконавця чи посадової особи ДВС підлягають контролю з боку того суду, який видав виконавчий документ. Водночас здійснення посадовою особою ДВС контрольних функцій на юрисдикцію спору не впливає. Такий підхід забезпечує зосередження контролю за виконанням судового рішення в одному судовому органі.

Ураховуючи викладене вище, ВП ВС дійшла висновку, що скарги на рішення, дії та/або бездіяльність посадової особи відділу ДВС, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду, підлягають розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.

Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду, а справу скерувала до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова ВП ВС у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21).