Уповноважені особи вибірково реєструють заяви про злочин, а слідчі часто-густо не виконують письмових вказівок прокурорів. Тож слід дещо поправити у законодавстві.

Про це йдеться у щорічній доповіді уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Так, у 2020 році слідчі судді задовольнили 22853 скарги, зобов’язавши внести відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування. На думку омбудсмена, такій ситуації деякою мірою сприяє недосконалість чинного Кримінального процесуального кодексу. А це в подальшому зумовлює перешкоди у кримінальному провадженні.

Також констатується, що непоодинокими є випадки, коли слідчі не реагують на листи процесуальних керівників, оскільки вони не є документами прокурорського реагування. Це дозволяє уникати будь-якої персональної відповідальності за відверте порушення прав і свобод людини.

Своєю чергою, слідчі і прокурори «доволі часто вдаються до різних дій, спрямованих на

відтермінування виконання ухвал слідчих суддів». Й торік було порушено 714 проваджень за ст.382 Кримінального кодексу. Але і тут притягненню до відповідальності перешкоджає диспозиція статті, оскільки у переліку відсутні власне «ухвали слідчих суддів», які, на думку омбудсмена, не відносяться до «судових рішень».

Та й судді теж винні, бо зволікають з направленням таких ухвал учасникам кримінального провадження. Відсутній і судовий контроль за виконанням цих ухвал.

Аби попередити відображені у доповіді порушення, омбудсмен радить Уряду розробити низку законів, а парламенту — прискорити судову реформу.